Опір окупації: кримські ультрас

Події Євромайдану та Революції гідності не могли не позначитися на русі ультрас, що демонстрував переважно проукраїнські настрої: взимку 2013-2014 рр. прихильники футбольних команд з різних регіонів України уклали перемир’я, забувши про давню ворожнечу та сутички, і об’єдналися в єдиний фронт. Чимало учасників руху, що мали різноманітні або індиферентні позиції, почали виявляти симпатії до національної ідеї. У великих містах футбольні фанати нерідко не лише виступали рушійною силою протестного руху, а й ставали на захист учасників мирних акцій. Ця тенденція не оминула й уболівальників кримських футбольних команд.

Ще на початку грудня 2013 р. в Севастополі відбувся автопробіг за участі фанатів ФК «Севастополь»: учасники заходу висловили підтримку громадянам, що вимагали притягнути до відповідальності осіб, причетних до силового розгону учасників опозиційних мітингів у Києві. Автопробіг, що  стартував біля пам’ятника Матросові та солдатові і завершився імпровізованим мітингом на площі Нахімова, був дозволений міською владою, однак окремі депутати Севастопольської міської державної адміністрації (СМДА) фактично заборонили відеопоказ подій у столиці в ніч на 30 листопада: вони попередили підприємців, які встановили монітор, що не лише вимкнуть їм електрику, а й створять проблеми у бізнесі. Всі номери автомобілів зафіксували працівники ДАІ, зупиняючи їх на трасах без видимих причин. У грудні 2013 р. – лютому 2014 р. всі машини, що брали участь в автопробігу, були пошкоджені, а деякі й спалені: згодом стало відомо, що всі команди на залякування активістів виходили від керівництва СМДА.

У 20-х числах січня 2014 р. в Криму було утворено рух «Стоп Майдан»: антиукраїнський табір за підтримки регіональної влади пішов на відверту фізичну  конфронтацію з прихильниками євроінтеграції держави. Після того, як представники проросійської організації «Национально-освободительное движение» («НОД») намагалися закидати яйцями учасників руху «Євромайдан-Крим» у Сімферополі, фанати сімферопольського ФК «Таврія» вирішили, що більше не дадуть нападати будь-кому на проукраїнську спільноту в Криму і публічно заявили про свою підтримку руху. На це відгукнувся тогочасний прем’єр-міністр АР Крим Анатолій Могильов: «Це викликає сміх в усіх. Хто з кримчан підтримує Майдан? Я бачив цей міні-євромайдан у Сімферополі – там російською ніхто не розмовляє, враження таке, що всіх завезли зі Львова чи Тернополя». Представники 5 сектора ультрас ФК «Таврія» не забарилися з відповіддю: «Ми справді не підтримуємо Євромайдан, який перетворився на посміховисько, з якого десятки тисяч людей замість того, щоб піднятися й піти до остаточної перемоги, спостерігають, як кілька сотень героїв змагаються за краще життя, за честь і гідність свого народу. В нас не викликає сміху загибель людей через снайперів, ситуація з викраденнями громадян і знущаннями з них, а також те, що гарантовані Конституцією права потоптані купкою пристосуванців, які прилаштувалися біля годівниці. Ми закликаємо всіх утриматися від брудних заробітків. На відміну від Могильова, нам є справа до майбутнього нашої батьківщини України, нашого міста Сімферополя, нашої команди «Таврія». Ми на власній шкурі знаємо про поліційне свавілля та безкарність, прикриття «татусевих синків» і захист можновладців від «людей другого сорту». Ми українці, ми таврійці, а не провокатори, що понаїхали з інших областей. Пам’ятайте козацьке прислів’я: «Коли всім народом дмухнути, то ураган буде».

На вулицях Сімферополя, січень 014 рік. Фото sun9-64.userapi.com

25 січня під час чергового мітингу руху «Євромайдан-Крим» на площі Леніна у Сімферополі активістів за вказівкою місцевої влади оточили автомобілі з гучномовцями, пасажири яких, що численно переважали  мітингарів, завадили проводити акцію і погрожували її учасникам. Крім міліціянтів, євромайданівців від «найманих спортсменів від Партії регіонів» також спільними зусиллями захищали ультрас «Таврії» з 5 і 9 секторів, що проголосили намір долучатися до акцій руху щовечора. Того ж дня було оприлюднено заяву 9 сектора ультрас «Таврії», в якій зазначалося: «Ми не підтримуємо жодну зі сторін, ми не за ЄС і не за ТС – ми за вільну країну і проти чинної влади. Сьогодні фанати, об’єднавшись, на місцевому майдані стали на захист людей з українськими прапорами від агресивно налаштованої мерзоти з КПУ, Партії регіонів і «Русского единства», таким чином прийнявши агресію на себе». Ультрас «Таврії» висловили намір виходити у центр міста щовечора, повідомивши також наступне: «Сьогодні під час проведення двох зустрічних мітингів прибічників Майдану та «антимайдану» гурт добрих людей прийняли за «тітушок». Організатори провокацій запропонували пройти з ними до дворів для отримання яєць та подальшого закидування ними мітингарів. Зайшовши до двору разом із провокаторами, гурт добрих людей популярно пояснив їм усю ущербність їхніх переконань. Яйця випадково розбилися в багажнику авта організатора. Просимо всіх совків і му*аків утриматися від подальших провокацій для збереження свого здоров’я».

Наступного дня в селищі Мирне Сімферопольського району міліціянти та співробітники СБУ в цивільному прийшли до спортзалу, де тренувалися близько 30 ультрас «Таврії», узяли їхні паспортні дані, зняли всіх присутніх на відео та провели з ними бесіду, погрожуючи ув’язненням у разі участі у «протиправних діях», після чого відпустили їх по домівках. Того ж дня на провладному мітингу невідомі поширили у натовпі листівки, на яких під заголовком «Осторожно, «Ультрас» – симферопольские евровандалы» були вказані особисті дані восьми осіб. В управлінні МВС України в АРК спростували свою причетність до цих листівок. У той час декому з фанатів надходили телефонні дзвінки з погрозами розправи. Того ж дня під час чергового проукраїнського мітингу в центрі Сімферополя представники «НОД» закидали ультрас «Таврії» камінням.

29 січня на ресурсах ультрас ФК «Севастополь» було оприлюднено заяву з осудом тогочасної української влади, силовиків та тих, хто їх підтримує. Зокрема, у ній зазначалося наступне: «Як одні з тих, хто найчастіше за всіх потрапляє під прес системи, ми добре знаємо, що таке сучасна правоохоронна система, які люди там працюють і як вони ведуть діалог із пересічними людьми. Ми не раз опинялися в застінках відділків, де нас били і будь-якими методами, в тому числі незаконними, намагалися добитися зізнання або свідчень. Зараз точиться війна народу України проти бандитського режиму Януковича, який віднімає в людей майбутнє. Закликаємо всіх севастопольців припинити шукати ворогів серед свого народу і побачити справжнього ворога, який незабаром зробить вас рабами. Подумайте не один раз перед тим, як підтримати владу, якій на вас наплювати». Незабаром у наступній заяві було зазначено, що серед ультрас «Севастополя» не проводилося жодних зборів і обговорень, а відтак відсутня спільна позиція щодо подій. «Окремі ультрас братимуть участь у протестних рухах, на що мають повне право як громадяни України. Ми впевнені, що вони робитимуть це виключно мирним шляхом», – повідомили у середовищі.

23 лютого в Сімферополі активісти руху «Євромайдан-Крим», ультрас ФК «Таврія», російські націоналісти та люди доброї волі зібралися біля кафедрального собору УПЦ КП на панахиду за загиблими під час протистоянь у Києві. Після молебню загалом близько 500 осіб із прапорами України та транспарантами під гімн України та патріотичні гасла вирушили колоною на площу Леніна, де планувався мітинг кримськотатарських активістів з нагоди 96-ї річниці вбивства Номана Челебіджихана та з метою осуду сепаратистських дій кримського уряду. На тлі несподіваного «ленінопаду» в деяких регіонах Криму, що прийняв естафету з материкової України, сімферопольські ультрас виступили за демонтаж ідола «вождя революції» у провідному місті Криму, однак були змушені пристати на пропозицію представників кримськотатарської громади дати регіональній владі кілька  днів на вирішення цього питання. За три дні, 26 лютого, у день, що увійшов до історії як День кримського спротиву, в протистоянні біля ВР АРК між проросійськими та проукраїнськими активістами у зв’язку з намірами кримського парламенту щодо виходу Криму зі складу України участь узяли й ультрас «Таврії» під червоно-чорним прапором. Варто також згадати, що взимку 2013-2014 рр. кримські футбольні фанати брали участь у подіях Революції гідності в Києві.

Футбольні фани виступали на захист учасників проукраїнських акцій вже навіть під час гострої фази російської окупації Криму та підготовки протизаконного «референдуму» щодо статусу півострова. 8 березня зібрання ультрас «Таврії» відбулося біля кінотеатру «Сімферополь»: участь у зборах узяли також їхні колишні ідеологічні супротивники, з якими фани свого часу мали вуличні конфлікти. Від кінотеатру ультрас пішли ходою до військової частини ВМСУ на вулиці Павленка, втрапивши у невелику сутичку з «антимайданівцями» та «самообороною Криму»: міліціянти, що зрадили присязі, до інциденту не втручалися.

9 березня ультрас узяли участь у мітингу до 200-річчя народження Тараса Шевченка під пам’ятником Кобзареві в Сімферополі 9 березня 2014 р. – в день, коли «самооборона Криму» на міському вокзалі викрала координаторів руху «Євромайдан-Крим» Андрія Щекуна та Анатолія Ковальського: цей інцидент на тлі подій, що розгорталися на окупованому півострові, значно деморалізувала місцевий проукраїнський рух. Однак ультрас не збиралися здаватися, у відповідь на появу путінських «зелених чоловічків», назвавши себе «автономною обороною Криму, що виникла стихійно». Проте деякі учасники руху стали на бік окупанта. У Севастополі 9 березня на учасників проукраїнського мітингу біля пам’ятника Шевченкові напали «наймані спортсмени»: у жорстокій бійці постраждали місцеві та сімферопольські футбольні фанати.

16 березня 2014 рік. Матч ФК «Таврія» – «Динамо Київ». Сімферопольські ультрас вивісили державний та червоно-чорний прапори, м. Київ. Фото sun9-6.userapi.com

«Референдум про статус Криму» відбувся 16 березня 2014 р. Активісти руху «Євромайдан-Крим» оголосили про його бойкот і закликали кримчан саботувати його або фіксувати та оприлюднювати порушення під час голосування. Того дня у столиці України на матчі ФК «Таврія» – «Динамо Київ» сімферопольські ультрас вивісили державний та червоно-чорний прапори з написом «Крим – це Україна».

На початку квітня ультрас «Таврії» відмовилися від організованої активної підтримки команди на домашньому матчі з «Дніпром» через «пильну увагу з боку осіб, що зрадили присязі» та «пасивність футбольного керівництва щодо ситуації у регіоні». Перед матчем «служба безпеки республіки Крим» спільно зі співробітниками ФСБ РФ провела низку «профілактичних заходів» задля запобігання проявам проукраїнських настроїв у місті.

5 квітня 2014 рік. Кримські ультрас на футбольному матчі в Сімферополі. Фото vesti.ua

5 квітня, у день гри, представники місцевого фанатського середовища таки були присутні серед уболівальників. Частину фанів «Дніпра», що прибули до Сімферополя на підтримку команди на матчі з «Таврією» затримали кримські «міліціянти», забравши в них мобільні телефони та звинувативши їх у причетності до «Правого сектора». Представники «самооборони Криму» також затримували футбольних фанатів з Сімферополя, Севастополя та Дніпра, застосовуючи до них фізичну силу. Наприкінці матчу зі стадіону «самооборонівці» на очах у глядачів викрали одного з ультрас, одягнувши йому на голову мішок. Хлопця вивезли у невідомому напрямку; товаришів, що вирушили до нього на допомогу, побили окупаційні вояки. Під час викрадення хлопця правоохоронці, що зрадили присязі, виявили бездіяльність. За 30 хвилин ультрас трьома автівками прибули до місця його перебування – будівлі колишнього республіканського комітету КПУ на проспекті Кірова, 26. Невдовзі парубків оточили 30 окупаційних вояків, що прибули з розташованої неподалік будівлі Ради міністрів АРК, та відкрили вогонь. Хлопців завели до будівлі, поклали на підлогу в коридорі й побили ногами та кийками, забрали ключі від автівок та провели в них обшук за відсутності власників; в одного з затриманих забрали мобільний телефон. Протримавши ультрас близько 9 годин і повозивши їх районними відділками міліції, їх поодинці почали відпускати ближче до 2-ї години ночі; побитих хлопців змушували розписатися в тому, що вони не мають претензій до «правоохоронців». У «МВС РК»  зазначили, що причиною затримання одного з ультрас став розгорнутий прапор України.

На той час у середовищі кримських футбольних фанатів через російську окупацію Криму увиразнився розкол: ультрас Сімферополя та Севастополя поділилися на проукраїнських і проросійських, прихильників чемпіонату України та тих, хто чекав на перехід команд півострова до російської прем’єр-ліги. Серед «таврійських» ультрас проукраїнську позицію монолітно демонстрував 5-й сектор, чого не можна було сказати про 9-й. У таборі фанів «Севастополя» проукраїнських ультрас лишилося близько 20%.

20 квітня 2014 р. вісьмох фанатів львівського ФК «Карпати», що прибули до Сімферополя у складі команди для її підтримки у змаганні з «Таврією», затримали місцеві «правоохоронці». Віце-президент «Карпат» Тарас Павлів повідомив: «На під’їзді до Сімферополя бус розвернули – прочитали три прізвища і сказали: «Ви нікуди не їдете». Хлопці повернулися до Мелітополя і намагалися їхати потягами. Спочатку проривалися четверо – трьох з них висадили у Джанкої та забрали до «райвідділку міліції», де їм годин п’ять розповідали, що їх відправляють агенти СБУ, що вони «на завданні» та іншу маячню, переписали їхні номери телефонів, а потім вивезли за Крим. Дехто таки потрапив до Сімферополя, але не львівськими потягами, а в об’їзд. У тих, хто розмовляв українською, одразу перевіряли документи. Одна дівчина добиралася до міста через Алушту; вона розмовляла телефоном українською, до неї підійшли троє «самооборонівців», відрекомендувалися, почали казати їй, що в неї «бидляча» мова і що українців тут не буде, штурхали її, а потім один з них штовхнув її у стіну і набив їй синець під оком. Вболівальникам, які таки потрапили на матч, теж казали про мову, обіцяли викинути їх голими зі стадіону. Зрештою після матчу вони виїжджали з Сімферополя разом з командою». Того дня ультрас «Таврії» заявили, що проводити матчі в окупованому місті з суперником, який без сумніву приверне увагу місцевих «органів», можуть лише «недалекі люди», і заявили, що не підтримуватимуть команду на домашніх іграх, «коли питаннями безпеки займаються пияки та бандити з «самооборони», вчорашні покидьки суспільства, що продалися за 30 срібняків і не зробили у своєму житті нічого корисного навіть для себе».

В перші місяці російської агресії проти України чимало ультрас «Таврії» через загрозу переслідувань та відверті репресії залишили Крим. Дехто з них пішов на фронт, долучився до волонтерської діяльності тощо. Наразі більшість хлопців повернулася до мирного життя, працюючи і створюючи родини, однак дехто ще досі воює. Значних зусиль спільнота вболівальників докладає до відродження ФК «Таврія» на материковій Україні, де рух досі живе і зростає – з надією на повернення додому.

Фото з відкритих джерел

voicecrimea.com.ua

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *