Гравець “Динамо” Олександр Караваєв розповів про насичений і непростий 2022 рік у клубі, збірній і житті батьківщини.
“Під час матчів кваліфікації Ліги чемпіонів були емоційно дуже виснажені”
– Динамо яскраво розпочало виступ у кваліфікації Ліги чемпіонів, здолавши по черзі турецький Фенербахче та австрійський Штурм. Чи можна сказати, що команду підводили до піку фізичної форми саме до цих матчів? Чи в тій ситуації, в якій була команда, повноцінно і цілеспрямовано підготуватися було складно?
– Усе проходило дуже добре. Звичайно, ми готувалися до цих матчів дуже ретельно – тренування, відновлення, підготовка. Підходили до них, сповнені бажання досягти результату… Але емоційно дуже були виснажені, постійні переїзди та новини з фронту забирали багато енергії та сил. Зрештою, дві болючі поразки від Бенфіки дуже сильно позначилися на нашому стані, було складно налаштувати себе на найближчі матчі.
– У протистоянні з Бенфікою в плей-офф раунді в Динамо справді не було шансів? Чого не вистачило, щоб дати гідний опір португальському гранду?
– Бенфіка – дуже сильний суперник, збалансований у всіх лініях колектив. У них грають дуже сильні індивідуально гравці в атаці, тож було дуже складно протистояти їм у захисті.
– Ваші два голи – Фенербахче в матчі-відповіді і Штурму в першому поєдинку – були багато в чому вирішальними, при цьому ви залишаєтеся гравцем ротації. Як ви сприймаєте це?
– Виключно професійно, оскільки тренер ухвалює рішення і бачить краще за нас, що потрібно для досягнення результату командою. За тренуваннями та іграми він бачить і знає, кого і коли випускати в кожному наступному матчі.
– Чи не маєте певної образи на тренера, що, попри важливі голи та готовність зіграти на багатьох позиціях, у вас немає стабільного місця в основному складі?
– Як гравцеві з великими амбіціями, звісно, хочеться грати постійно всі матчі, але, повторюся, є головний тренер, який ухвалює рішення, і є команда, яка робить усе для досягнення результату. Тож у мене ніколи не було і не могло бути образ на тренерів, тому що я професіонал.
“Дніпро-1 закономірно лідирує в турнірній таблиці – вони показували стабільний і результативний футбол”
– Після першої частини сезону в таблиці несподіваний лідер – Дніпро-1. Закономірно, як вважаєте?
– Вважаю, що так. Дніпро-1 показував стабільний і результативний футбол, тому не дивуюся, що вони зараз на вершині турнірної таблиці.
– Що сталося з командою в матчі з тим же “Дніпром-1” (0:3), з якого Динамо стартувало в новому сезоні?
– Цей поєдинок йшов одразу після двох матчів кваліфікації Ліги чемпіонів із Бенфікою, тож, можливо, не підготувалися належно до гри чемпіонату, віддавши надто багато фізичних та емоційних сил в іграх із португальцями.
– Загалом багато фахівців і вболівальників пророкували Динамо беззастережне лідерство в цьому сезоні і підсумкове чемпіонство. Але поки що для біло-синіх не все складається гладко. У чому, на вашу думку, основна причина невпевненої гри?
– Перш за все, всі команди грають проти Динамо, немов виходять на останній бій. Кожен футболіст намагається вичавити з себе максимум, вистрибнути зі штанів, але зробити все, щоб відібрати очки у киян. На жаль, не завжди вдається за рахунок більш високої майстерності перемагати такі команди.
– Які ігри, крім Дніпра-1, стали провальними для Динамо?
– У принципі, можна назвати всі матчі, де ми втрачали очки. У кожному поєдинку ми створювали безліч моментів, але реалізація часто підводила, і через це дуже прикро. Над завершенням моментів слід працювати постійно.
– Як вважаєте, у другій частині сезону можна виправити ситуацію? Що потрібно зробити, щоб не повторювати помилок?
– Усе в наших ногах і головах. Загалом, нічого не втрачено, усе залежатиме від нас. Якщо виграємо всі матчі, обіграємо своїх конкурентів, то можемо стати чемпіонами. Обов’язково проаналізуємо першу частину сезону, побачимо допущені помилки і все виправимо.
“Коли я починав, молодим гравцям було важче пробитися до вищого дивізіону. Зараз інша ситуація”
– Незважаючи на війну, “Динамо” вдалося підписати двох легіонерів – голландця Лонвейка і ямайця Перріса. Встигли новачки адаптуватися, як проявляють себе на тренуваннях, у двосторонках, які вболівальники не бачать?
– Хлопці дуже добре адаптувалися. Напевно, Лонвейку швидше вдалося влитися в колектив – можливо, тому, що він європеєць, а ось Перрісу поки що все дається важче, оскільки він з іншого материка і йому потрібно трохи більше часу.
– Загалом, із початком війни УПЛ покинуло багато футболістів, зокрема велика кількість легіонерів. Якщо аналізувати першу частину сезону, вітчизняний чемпіонат став слабшим чи, навпаки, конкурентнішим?
– Швидше конкурентнішим, тому що багато молодих гравців мають більше шансів себе зарекомендувати і проявити на найвищому рівні. Раніше, коли я починав, цього не було – молодим гравцям було набагато важче пробитися одразу у вищий дивізіон, тому що через велику кількість легіонерів досить високого рівня була велика конкуренція.
– Головний тренер багато говорить про те, що складно показувати результат і повноцінно готуватися до ігор, коли команда фактично живе на колесах. Погодитеся з Містером?
– Звісно, важко, але при цьому ми ніколи не скаржимося на це, а навпаки, тішимося, що маємо можливість у такий час грати й допомагати захисникам нашої країни.
– Зараз багато чуток про можливі переходи гравців Динамо – згадують і Циганкова, і Забарного, і Бущана. Подібні питання обговорюються в команді? Як хлопці реагують на подібні чутки?
– Звичайно, обговорюємо, ділимося думками. Кожен футболіст хоче грати на найвищому рівні, і всі бажають, щоб кожен із нас зміг себе проявити і зробити крок вперед на рівень вище.
“Батьки нікуди не хочуть їхати з Херсона – вони в рідному домі, на рідній землі”
– Звичайно, не можемо обійти стороною тему війни. Наскільки щоденні жахливі новини заважають концентруватися на роботі – тренуваннях та іграх?
– Концентруватися, щоб якісно виконувати свою роботу і показувати результати, ми зобов’язані, оскільки наші захисники дають нам таку можливість. Але всі ті жахи, що відбуваються в українських містах, у голові не вкладаються. Я щиро вірю, що справедливість обов’язково настане, і всі винні будуть належним чином покарані.
– Ваші батьки провели багато часу в окупації в Херсоні, до того ж росіяни не дають спокою місту і після його звільнення. Чи вдалося їх вивезти на безпечну територію?
– Мої батьки, на жаль, поки що так і залишаються вдома, вони не хочуть нікуди їхати. Вони допомагають тим, хто не має можливості належним чином допомогти навіть собі. Через них мої знайомі передали багато якісних теплих речей з-за кордону, і батьки роздають їх усім, хто цього потребує. Також сусідам по будинку допомагають ремонтувати вікна чи ще з чим-небудь після обстрілів.
Звичайно, я переживаю за них, багато разів від початку війни наполягав на їхньому виїзді на безпечну територію. Але вони нікуди не хочуть виїжджати, оскільки перебувають у рідній домівці, на рідній землі – там, де пройшло все моє дитинство.
– Крім батьків, чи залишилися родичі або близькі, з якими підтримуєте зв’язок? Як херсонці переживають усі страждання, що випали на їхню долю?
– Багато знайомих залишилися там, дуже багато батьків знайомих. Важко їм, дуже важко. Але всі бачили, як херсонці раділи, коли наші воїни звільнили місто. Дуже важко зараз під обстрілами, всі страждають, але водночас вірять, що все стане на свої місця, ми виграємо цю жахливу війну і будемо прогресувати в усьому.
“Досі спілкуюся з двома хлопцями з персоналу Фенербахче – після початку війни пропонували допомогу”
– У матчі, який Динамо проводило в Стамбулі в групі Ліги Європи, місцеві фанати відзначилися ганебною поведінкою, своїми діями провокуючи наших гравців. Як особисто ви реагували на такі психологічні атаки – це деморалізувало чи, навпаки, додавало спортивної злості?
– Більше додало спортивної злості, не можна так себе поводити. Завжди потрібно залишатися людиною. Просто ніхто не може поставити себе на наше місце, тому й не думають, що роблять. Все одно, все повертається, якщо ти чиниш зло, тому не можна нікому робити погане.
– Деякі з фанатів взагалі без моральних принципів, одягли маски головного терориста нинішніх часів – Володимира Путіна. Чи було їх видно футболістам з поля? Що б зробили або сказали цим фанатам, якби зустрілися віч-на-віч?
– Як казав наш Президент: “Про що можна спілкуватися з хворою людиною?” Так і я б нічого не говорив. Просто потрібно не звертати уваги на таких бузувірів, але якщо при цьому чіпають тебе, то мати змогу дати гідну відсіч.
– У вас також був досвід виступів за Фенербахче. Чи згадували вам той період, коли ви приїжджали до Стамбула?
– Уже минуло майже шість років, але завжди, коли приїжджаю в Туреччину, багато хто пам’ятає, підходять, фотографуються і бажають удачі. Там також багато адекватних і нормальних людей. Навіть у команді Фенербахче і зараз спілкуюся з двома хлопцями з персоналу – дуже привітні люди, запитували після початку війни, чи не потрібна якась допомога.
“Мудрик чи Довбик? Віддам перевагу Артему, оскільки він уже не перший рік показує результат”
– Підбиваючи підсумки 2022 року, фахівці та вболівальники називають найкращих гравців чемпіонату України. Серед тих, кого згадують найчастіше – Артем Довбик із “Дніпра-1” і Михайло Мудрик із “Шахтаря”. У чому сильні якості кожного з них, на ваш погляд, і кому все ж віддасте перевагу особисто ви?
– Поки що віддам перевагу серед цих двох гравців Артему, тому що він демонструє стабільність і вже не перший рік показує результат. Але Михайло дуже талановитий і має всі якості для того, щоб бути на провідних ролях не тільки в нашому чемпіонаті.
– За чемпіонатом світу стежили, за кого вболівали?
– Як і на попередньому чемпіонаті світу, я вболівав за Аргентину й особисто за Мессі. Незважаючи на те, що вони програли перший матч Саудівській Аравії, я все одно був упевнений, що вони стануть чемпіонами світу.
– У збірної України попереду важкий шлях на Євро-2024, у суперниках – топ-збірні Англії та Італії. Багато хто вже зараз каже, що жовто-синім особливо нема на що розраховувати… Що можете відповісти таким “експертам”?
– Так само говорили, коли ми грали проти тих самих збірних Іспанії, Франції, Португалії. Результат усі пам’ятають… Тож і на майбутні матчі також виходитимемо з бажанням досягти позитивного результату, який дасть нам змогу пробитися на європейську першість.